Знайомтесь, наша нова героїня Анна Гнатенко, колишня випускниця МОЦ «Фелісія». 4 роки тому дівчина вступила до Університету суспільно-природничих наук ім. Вінцента Поля у Любліні (Wyższa Szkoła Społeczno-Przyrodnicza im. Wincentego Pola w Lublinie, WSSP) на спеціальність Готельна справа і Гастрономія, успішно завершила бакалаврат і зараз навчається на магістратурі. Навчання Аня поєднує із роботою – працює офіціантом-баристом у ресторані люблінського готелю.
Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із цією сміливою і приємною полтавкою.

– Аню, чому коли 4 роки тому у тебе постав вибір, куди вступати, ти обрала Польщу? 

– Спочатку такий варіант і не розглядала. Думала поступати до вітчизняного ВИШу. Потім приїхали знайомі, які уже навчалися у Польщі з хорошими відгуками про цю країну. Також до моєї школи завітали представники центру «Фелісія», які розповіли про те, що навчання у Європі – це не казка, а реальність. Я обговорила такий варіант із батьками, вони підтримали ідею. Після цього, почала вивчати польську і готуватися до вступу.

– Скільки часу вчила мову? Що можеш розповісти про викладачів, про організацію роботи центру «Фелісія»?

– У нас польську викладала пані Мирослава, її уроки були цікавими і результативними, тому дуже мені подобалися, із її занять багато дізналася про культуру поляків, їх менталітет. До того ж, Мирослава розмовляла тільки на польській, що дуже стимулювало запам’ятовуванню і швидкому засвоєнню матеріалу. Загалом, вивчала польську 9 місяців.

– Ти вже 4 роки у Польщі, що можеш сказати про цю країну, про людей, які там мешкають? Поділися своїми враженнями.

– Перше враження від Польщі – занадто суворі порядки і вимоги до людей. Деякий час це тиснуло на мене. Але потім я зрозуміла, що це зроблено для загального добра, тому що ніхто не наважиться кинути недопалок на газон, припаркувати авто у недозволеному місці… Зараз уже звикла до цього і вважаю, що це непогано. Якщо говорити про ставлення до українців, Польща привітна до нас, наших охоче беруть на роботу, ставляться лояльно. Поляки – спокійні, доброзичливі, завжди раді допомогти – так їх можна охарактеризувати.

– Аню, ти працюєш у ресторані готелю, а також ментором. Тобі подобається твоя робота? Що можеш сказати про неї?

– Працюючи у ресторані, у мене є змога спілкуватися з різними людьми: поляками, іноземцями, які зупиняються у готелі. Під час розмов, мене часто просять розповісти про Україну, звідки я родом. Вважаю, що така робота – це безцінний досвід, а також сильна практика краще опанувати іноземні мови: польську, англійську. Менторство – це також спілкування з людьми, тому роблю це охоче і з задоволенням.

– Розкажи трішки про свої плани на майбутнє. Про що ти мрієш?

Перше, це закінчити університет. Потім, все буде залежати від обставин і пропозицій, як варіант, розглядаю переїзд до якоїсь іншої європейської держави. А взагалі, у мене є мрія відкрити своє невеличке кафе.

– Чому саме кафе? Яким його бачиш – вже думала над цим?   

Кава – тема, яка популярна зараз, багато людей полюбляють нею смакувати. Хотілось би відкрити Антикафе, там буде багато подушок, квіти, домашня атмосфера…У такі кав’ярні приходять насамперед поспілкуватися, пограти у настільні ігри. Ну і, звичайно ж, кава і тістечка…

– Чудова ідея, бажаю тобі її успішно втілити у життя. А як ти гадаєш, що потрібно для того, щоб досягти успіху?

– Треба, щоб було бажання працювати. Також потрібно прикладати зусилля до мети і бути наполегливим. І останнє – знати, чого хочеш від життя.

– А що тобі хотілося б побажати старшокласникам, які хочуть вступати до Польщі?

– Не варто ніяковіти і боятися. Поляки нормально нас сприймають, із розумінням ставляться до наших традицій, влаштовують нам, виходячи із  наших релігійних свят, довші канікули. Раджу не боятися, а робити. А ще – ретельно обдумати майбутню професію і тверезо підійти до свого майбутнього.

Зі свого боку, бажаємо Ані, а також усім старшокласникам та абітурієнтам впевнено йти до своєї мрії і не зупинятися перед труднощами. Щодня робіть хоч один маленький крок до своєї мети: нехай це буде вивчення кількох нових слів, одна сторінка тексту з польської чи переглянутий фільм мовою оригіналу.

І одного прекрасного дня мрія стане реальністю!